Виктор

Виктор
3 августа 2016

Сто днів і ночей без тебе... я тобi троянд не подарую...

Розiйшлись дороги, розiйшлися,
Лиш душа згорьована болить -
День, коли востаннє обнялися,
Не забуду в сердці нi на мить.
На очах сльоза ось-ось зiрветься
I клубок до горла пiдступа.
Дивний бiль на безпорадне серце,
Нiби птах пiдстрiлений, упав.

Я тобi троянд не подарую
I до серця я не пригорну.
За тобою серденько сумую,
Та минулих днiв не поверну.

Розлучила доля, розлучила,
Провела невидиму межу,
Та тебе завжди кохаю, мила,
I в своєму сердцi бережу.
Перейде зима, настане лiто,
Сонце нам свiтитиме без меж
I щодня тобi всi квiти свiту
Я до нiг стелитиму, а все ж,

Я тобi троянд не подарую
I до серця я не пригорну.
За тобою серденько сумую,
Та минулих днiв не поверну.