Валя

Валя
14 января в 22:53

Мені сьогодні Грудень ворожив,
казав — "Не хникай. Он, свята на носі,
пів місяця сніжинки я ліпив,
а ти якась осіння ще і досі..."
І дав мені кожуха аж до п'ят,
потерту хустку кольору калини.
Присипав сріблом пару крайніх хат
і сьорбнув чаю зі смаком цитрини.
Казав, що рік оцей пережили,
стоптали мешти, Богу сповідались.
Зібрали насінини у вузли.
Наплакались. Назад не обертались...
А нині час містерії та див.
Святе Дитя ще молиться у лоні.
Старий звіздар зірок не розгубив.
І в Діви щастя — птася на долоні...
А добрий Бог пускає людям сніг,
ба, творить диво кожної хвилини.
У тлінних душах омиває гріх
і тішиться, як пахнуть мандарини...
Мені сьогодні Грудень ворожив...