Мамо, вони звірі... Мамо, як болить.
На моєму тілі з рани кров біжить.
Мамо, хочу їсти. Холодно мені.
Чому ці рашисти в нашім Ірпіні?
Обійми, сестричко, мама наша спить.
Чом сльоза на личку у тебе бринить?
— Дякую, солдате! Ти найкращий в світі!
Мовило завзято дитя в страх сповите.
Дідусь колискову співає тихесенько...
Почули рідну мову в погребі... радесенькі.
Всі слова ріжучі, біль несамовита,
Про страждання в Бучі... "кацапська еліта".
За усі страждання, за тисячІ смертей
В нас одне бажання... голова з плечей.
@ Людмила Куса
Никто еще не оставил комментариев.
войдите, используя
или форму авторизации