Svet-lana

Svet-lana
1 июля 2022

"ИНТЕРВЬЮ" З ХЛОПЧИКОМ РОКІВ 7... НА АЗОВСТАЛІ...
— Хлопчику з Маріуполя, що ти хотів побачити?
Може, краї далекі, пальми і кораблі?
— Скажи, а це правда, дядю, що там, нагорі, собаки?
І діти весело граються на нашій мирній землі?
— Хлопчику з Маріуполя, я журналіст і можу
Тобі принести цукерок і булочку з маком одну.
— Булочку, дякую, звісно, це діло потрібно кожному.
А можеш мені принести хоч би маленьку весну?
— Хлопчику, тобі страшно? Мама не часто плаче?
Чиї це малюнки на стінах тут прикрашають підвал?
— Дядю, я тут вже місяць. Я сонця місяць не бачив.
Хочу побачити сонце над сховищем "Азовсталь".
...Діти із Маріуполя, Харкова і Барвінкова,
Сонце над вами зійде, тільки не всі доживуть.
Дмитриками і Тетянками, Владиками, Маринками
Рідні батьки вас досі, навіть померлих, звуть.
Чиї це маленькі, тихі, майже невидимі тіні
Ходять вночі підвалом, шукають батьків своїх?
Яскраво-жовтою крейдою малюють сонце на стінах
Діти на "Азовсталі"... Наші... І вже нічиї...
@ Renata Shcherban